Сходження на Казбек

Восхождение на Казбек

Сходження на Айленд-Пік

Восхождение на Айленд-Пик

Велоекспедиція Грузія 2015

Велоэкспедиция Грузия 2015

Велоекспедиція Туреччина 2015

Велосипедная экспедиция с восхождением на Арарат

Велосипедна подорож із Лхаси в Катманду

Тотемний стовп. Тасманія
Велосипедна подорож із столиці Тибету Лхаси, в Катманду, Непал. Нічого б в такій мандрівці не було б екстраординарного якби не той факт, що британець Пол Прітчарт(Paul Pritchard) має паралізовану праву частину тіла!

У минулому Пол був скелелазом, і в 1980-90-ті роки вважався чи не найсильнішим у всій Великій Британії. Завдяки йому, і його книзі світ взнав про існування найдивовижнішого скельного витвору на планеті-так званого Тотемного стовпа(Totem Pole) який знаходиться на мисі Хей (Cape Huay), на південному сході острова Тасманія. 

Ширина цього дивного долеритового стовпа всього чотири метри в основі, і має він висоту 65 метрів!. Подібні скельні породи можна зустрічати в різних місцях, де в минулі часи були виверження вулканів! 
Скелелаз на Тотемному стовпі. Острів Тасманія
Такі я бачив, наприклад, на схилах Ельбрусу, коли виводив групи на акліматизацію до Льодової бази і водоспаду "Дівочі коси"перед сходженням на Ельбрус. Є базальтово-долеритові виходи, схожі на труби оргАну, і біля поляни Азау, в тому ж таки Приельбруссі. Але всі вони порівняно із Тотемним-крихітки! 
Тотемний стовп. Скелелаз при проходженні Тотемного стовпа.
Тотемний стовп-бажана ціль для багатьох скелелазів світу! Під час одного з таких сходжень, у 1998 році, падаючий камінь попав у Пола, пробивши йому голову, спричинивши тим параліч правої частини тіла, втрату пам'яті, та проблеми з мовленням. 
Тотемний стовп. Тасманія
Багато хто після подібного звикається з думкою про інвалідність, але Пол не здався! Довгі роки тренувань і жага до життя змусили хворобу відступити, і у 2011 році Пол проходить скельний маршрут в Уельсі, а наступного року їде у весільну подорож із своєю дружиною з Тибету в Непал, добираючись при цьому аж в базовий табір Евереста! 
Канатоходець на Тотемному стовпі.
Ще одним дивним моментом у всій цій історії є те, що дружина Пола, Керол Херст (Carol Hurst), теж інвалід. Вона страждає артритом!
Разом вони проїхали на велосипедах 1150 кілометрів через Гімалаї! Фіналом став короткометражний фільм, який я всім пропоную переглянути!

Поетичне тренування

Другий виїзд всього у новому році.
Холодний старт-плюс 1,5 км.
Підступне зранку небо,як та жінка, поманило блакитним блиском,обіцяючи казкову насолоду. Набутий досвід кричав:
- Не вір,це омана! 

Але відгодована на три кіло,за святки,дупа, хотіла пригод, і, вмостившись двома м'якими половинками, на сідельце фі'зі'к, спочатку поморщилась і посвербіла,згадуючи призабуті враження, а потім вгомонилась. Зрідка,то одна, то друга половинка починали між собою суперечку, кому важче, тоді хазяїн їх відривав від тепла і заставляв танцювати буґі-вуґі, весело дзеленькаючи дзвоником.
Небо, до того часу набурмосилось, завагітніло хмарами у сірому лантусі, які погрожували відійти водами, густий, наче мамин кисіль, вітер(о, вітер!) грався лісапєтом і тілом на ньому, як кулькою від пінг-понгу, прагнучи вгомонити їх завзятість. За містом він був хоч трохи передбачуваний, а от між будинками ставав схожим на броунівський рух, або автомобільний рух у якомусь місті пакістанщини чи багатошарової індійщини.
Гострі,холодні голки його дихання забирались глибоко в легені, баф на писку не допомагав а заважав, прагнучи залізти у відкритий рот разом із шмарклями, якы стікали по обидва боки шнобеля.
Дупа радісно відсигналила, коли керманич повернув назад, і, радісно дзеленькнувши двокульковим дзвоником, із задоволенням вмостилась на вузьке, притерте сідло.
Вітер сказився, прагнучи заморозити дзвіночок, який тепер прийняв на себе всю силу його дихання. Він то виринав раптово із-за якогось будинку,то, підштовхуваний черговою тарадайкою ззаду, прагнув зіпхнути верткого лісапєдіста з дороги.

Хай йому грець,подумав кеп, на сьогодні досить, знімаючи дупу з сідла біля самої хати, і вносячи її всередину. Приємне тепло охопило тіло, дупу і дзвоники, занурені в гарячу воду ванни, і розлилось всередині духмяним ягідним чаєм.
Лєпота!

Як самому зробити велостанок

Як самому зробити велостанок? Щоб не дуже дорого, доступно, і з користю для здоров'я. І щоб довгими, зимовими вечорами можна було тренуватися, не дивлячись на сніг і вітер.

Береш трохи грошей, йдеш у магазин будівельних матеріалів, купуєш два бруски, десяток саморізів, стільки ж приблизно підходящих металевих пластин, або придумуєш сам як, закріпити ролики для коліс у вигляді кухонної качалки!

Уявляєш, приходиш такий собі весьолий додому, а із торби у тебе виглядає три качалки! Дружина радіє, що буде чим працювати, а ти швиденько бруски порізав, качалки на них пришпандьорив, лісапєт поставив, і гайда! Каденс, каденс, не можна розслаблятись!

Ашіма Шіраіші проходить 8b+

Ашіма Шіраіші
Ашіма Шіраіші(Ashima Shiraishi) проходить 8b+!
Ашіма Шіраіші, американка, японського походження підтвердила свій рівень-проходить болдерінгову проблему The Swarm(8b+, V14)
Про це вона написала у своєму instagram






Aхххх!!!! Ніколи я не відчувала себе краще в проходженні!!!
Спроба першого жіночого проходження боулдерінгової проблеми The Swarm, складності 8b + (V14), була величезною ментальною боротьбою для мене. Що за чудовий старт нового року для мене!!!
Спасибі всім за натхнення і допомогу!
Таким чином, після проходження(а це вже її друге проходження 8b+!) ця дівчинка  стає єдиною, хто у її віці проходить двічі таку складність, і має на своєму рахунку вже дев'ять пройдених проблем від 8a+ до 8b+, що є більше, ніж у будь-кого серед найсильніших скелелазів!
Ай, дівчинка, молодчинка!
Ашіма Шіраіші на маршруті The Swarm 8b+(V14)

Фортеця Ананурі. Грузія #ru_lh

Під час проведення програми сходження на Казбек, я не обмежуюсь одним лише альпінізмом, а майже половину терміну перебування в Грузії, знайомлю групи з історією та пам'ятками країни. Грузія-надзвичайно колоритна та багата на історичні пам'ятки! І однією з перших, на шляху в район Хеві, до Казбека, пам'яток, стає дуже грізна колись фортеця Ананурі.
На березі Арагві і цієї ущелини [Ведзатхеві] знаходиться Ананурі. В давнину тут була маленька церква, але в 1704 р ерістав Георгій побудував велику купольну
церкву, оточив кам'яною стіною і на високій скелі звів вежу і фортецю. Йому це здавалося твердинею для себе і нащадків, але вона перетворилася на пастку для
знищення синів і родичів своїх.
 
Вахушті, "Географія"

Фортеця Ананурі (груз.: ანანური (ძეგლი)), складається з цитаделі і нижньої фортеці.
У першій чверті XVIII в. на Кахеті постійно здійснювали набіги і навали лезгини, іранці та турки. Цар Теймураз II не зміг встояти проти і зі
своєю родиною та свитою в 1723 г.зховався в Ананурі.
Але лезгіни не залишили його в спокої і пішли за ним ..

Вони "прийшли і оточили Ананурі. Але кахетинці так зміцнили Ананурі, що лезгіни нічого не змогли зробити і пішли назад".

Через деякий час цар Кахетії Костянтин напав на еріставство. З іншого боку наступала Туреччина. Ерістав Реваз не зміг встояти проти них і відступив з Душеті в Мтіулеті. Костянтин скористався зручним моментом і напав на Ананурі. Взяв звідти гармати і відіслав у свою резиденцію, в Телаві. Це говорить про те, що вже в той час фортеця мала серйозний арсенал захисту.

В одному з літописів описана трагічна подія, що мала місце в 1739 р в Ананурі.
Два великих феодала - ерістави арагвський і ксанський - ворогували між собою. Ксанський ерістав Шаншу тимчасово виїхав до Росії. Його брат Іесе, що жив з ним, посилає свою сім'ю в Кахетію, проте по дорозі її схопив арагвський ерістав і передав іранцям.

Після повернення з Росії Шаншу почав готуватися, щоб помститися кривдникам. Він зібрав військо і найняв ще лезгинів. Потім напав на еріставство і осадив Ананурі.
Облога тривала довго, гарнізон фортеці наполегливо захищався. Стільки лезгин було вбито, що наступаючі використовували трупи як заслони при стрільбі. Переконавшись, що фортецю не можна взяти штурмом, вони зруйнували підземний водопровід, який постачав у фортецю воду. Було літо і гарнізон почав страждати від спраги.

У фортеці знаходився ерістав Бардзо з родичами. Почалися переговори. Шаншу обіцяв усім помилувати їх, і Барздім здався на милість переможця. Тільки син ерістава
Утрут не повірив Шаншу і замкнувся у вежі "Шеуповарі".
Переможці порушили клятву і вбили Бардзіма і всіх його близьких.
Башта Шеуповарі
Вони "увірвалися у фортецю, розорили, спустошили монастир, розбили ікони... повели численних полонених. Утрута, який замкнувся у вежі, спалили живцем...".

Пізніше вхід у вежу був замурований, і башта залишалася в такому вигляді 200 років.

Верхня фортеця (XVII ст., надбудова XVIII ст.) розташована на правому березі р. Арагві. Висока огороджувальна стіна мала 5 веж, головна з яких була - "Завзята" (შეუპოვარი, шеуповарі) і мала 7 рівнів.

Нижня фортеця збудована у XVIII ст. Найдавнішими спорудами вважаються зараховані до XVI в. чотирикутна в плані, що окремо стоїть, «хевсурська» вежа у верхній фортеці, і примикаюча зі сходу до фортечних стін, однонефна вежа "Цілителька" (მკურნალი, мкурналі) з надбудованою у 1689 році дзвіницею. 

Церкви в ім'я Спасителя і на честь Успіння Богородиці розташовані по поздовжній осі, всередині кріпосної огорожі. Церква в ім'я Спасителя (ღვთაება, гвтаеба) - невелика хрестово-купольна споруда з 2 західними додатковими стовпами та прибудовою з південного боку. Грузинський напис на грузинському письмі мхедрулі, що покриває фасад кам'яного балдахіна, спорудженого всередині церкви, над могилою арагвского ерістава Едішера, повідомляє дату її створення - 1674 рік.
Вид з "Завзятої" вежі на купол Церкви в ім'я Спасителя (передній план), "хевсурську" вежу, і купол Церкви Успіння Богородиці
Головна будівля комплексу - багато декорований хрестово-купольний храм на честь Успіння Богородиці (ღვთისმშობელი, Гвтісмшобелі) з 2 західними стовпами. У розлогому написі 1689 року, на південному фасаді, виконаного грузинським письмом мхедрулі, сказано: 
Доклав руку до побудови могили своєї в цьому Ананурі, церкви Богородиці, син арагвского Ерістава, мдіванбег Бардзо... і поставив мене, бокаултухуцеса Каіхосро Багсарашвілі, саркаром (будівнитцтва.- В. С.) цього монастиря.
Мітки каменотесів, зроблені 7 грузинськими літерами(22 рази) і 3 вірменськими буквосполученнями(3 рази), свідчать про те, що тут трудилися грузинські та вірменські майстри; в основі орнаментального хреста на південному фасаді вірменськими буквами вказано ім'я Григорій в давальному відмінку; на східному фасаді храму є дата, у вірменському літочисленні відповідна 1688 року.

Стіни храму, облицьовані жовтим вапняком, багато декоровані. Виразна пластика різьблених рельєфів (зображення хреста, архангелів, рослинні і тератологічні орнаментальні композиції та ін.) ставлять його в ряд кращих зразків пізнього середньовчного мистецтва на території Грузії. Розпис зберігся фрагментарно, зображення 13-ти сірійських святих отців на стовпах і сцена з "Страшного Суду" на південній стіні.
Іконостас храму (рубіж XVIII-XIX ст.) виконав Микола Абхаз, придворний живописець грузинського царя Іраклія II.

У десяткові метрів від вежі "Цілителька", на територии затопленого Жінвальским водосховищем села, ще збереглися залишки старої, зруйнованої церкви і декількох будинків.