Велосипедом по Румунії. Підсумки



Із студентської юності терпіти не можу стандартні звіти про похід. Якщо у тебе немає фото-підтвердження, що ти стояв перед, чи за перевалом, чи біля вивіски села, то тобі можуть і не зарахувати похід.

Все стого-три метри праворуч-вода, 157 метрів спереду-камінчик на стежині...і так далі. Скучна, технічна інформація.

З такої точки зору, мій соло-вело-пробіг...проїзд...мандри...марний, суспільно-політично-патріотична ціль-не досягнута.

Чому побіг Форест Ґамп? А хто зна! Встав, і побіг!
От і я, сів на ровер-і поїхав! Спочатку ретельно продумував-проробляв план об'їхати навколо Татр, та в останню мить купив квитки на потяг до Рахова, і поїхав у Румунію.

І все ж ціль-пройти солопохід і перевірити набір спорядження в стилі bikepacking, себто, зовсім по-легкому. Спорядження підбиралось поступово. На сьогодні це 90% готовність по списку. Після походу буде щось коригуватися, щось заміниться, щось добавиться. Та суть залишається-маючи лише необхідний мінімум всього, цілком реально здійснювати як невеличкі по часі, так і досить затяжні походи. В такому випадку ти просто ретельніше все підбираєш.
Загальну вагу всього, що було зі мною потрібно підрахувати точніше. По відчуттях-разом з велосипедом все важило приблизно 16-17 кг.

Що я мав:

1. Велосипед Cannondale Synapse Hi Mod Carbon-приблизно 7.4 кг.

На велосипеді:

1. Нарульна сумка для фото-Topeak-650 гр.
2. 2 фідера fast-n-light біля рульового стакана-? грам.
3. Нарамна сумочка Deuter, біля рульового стакана-?
4. Нарамна сумка Topeak, біля глагола-?
5. Підрамна сумка fast-n-light-?
6. Підседільна сумка fast-n-light-?
7. Велозамок Onguard Buldog-1,3 кг.
8. Велонасос Cannondale AIRSPEED PLUS-160 гр.
9. Велофляга(2 пляшки з-під Моршинської)-приблизно 60 гр.
10. Задній габарит-30 гр.

Для табору:

1. Двомісний намет Ferino MTB-1,5 кг.
2. Надувний килимок Klymit-450 гр.
3. Газовий пальник MSR Rocket Pocket 2-72 гр.
4. Кружка Primus 0.5 л-прибл. 150 гр.
5. Балон газу 230 гр.
6. Ложка-15 гр.
7. Ніж Viktorinox-100 гр.
8. Турка-чашка для кави-50 гр.

Одяг:

1. Веловзуття SIDI Kaos-690 гр(пара)
2. Велошкарпетки 2 пари-?
3. Велоджерсі 2 пари-?
4. Велотруси 2 пари-?
5. Вітровка Sugoi RS-120гр?
6. Дощовик Sugoi-?
7. Велоштани
8. Куртка утеплена Mountain Hardwear-400 гр.
9. Шорти міські-150 гр.
10. Труси-боксерки-50 гр.
11. Футболка-150 гр.
12. Buff-30 гр.

Аксесуари:

1. Велошолом-230 гр.
2. Окуляри-25 гр.
3. Фотокамера Sony+ акуми+карти-900 гр.
4. Павербанк на 12000-350 гр.
5. Go Pro 3-?
6. Смартфон+ кабель-130 гр.
7. Ліхтарик Petzl Tikka-50 гр.
8. Крем Хондра-сила-30 гр.
9. Зубна паста маленька-?
10. Зубна щітка вкорочена--10 гр.
11. Запальничка-10 гр.
12. Мультитул-160 гр.
13. Запасна камера-?
14. Велоаптечка-50-60гр.
15. Звичайна аптечка-150 гр.
16. Репшнур 5м х 1мм - 50 гр.
17. Документи, карти, кеш - 150 гр.
18. Велочохол.

Їжа.

Всю практично я віз із собою. 

Це:
1. 25 ложок гречаної крупи.
2. 20 ложок  вівсяної крупи.
3. 6 штук єгерської ковбаски.
4. Упаковка кавказького лаваша(235 гр)
5. Упаковка розсільного копченого сиру "Паличка"-100 гр.
6. Кава-маленька упаковка -?
7. 1 шт. Мівіни.
8. 1 каша рисова.
9. 1 уп. горохова каша.
10. 1 уп. суп харчо.
11. 200 грам карамельок
12. 100 грам желейки.
13. 5 упаковок киселю.
14. 3 вівсяних батончики.
15. 1 гель.

В Румунії, я заїжджав п'ять раз на заправки, де купив:
1. Кока-Кола-п'ять літрових пляшки.
2. Батончик Снікерс.
3. Батончик Несквік.
4. Сендвіч.
5. Два круасани.
6. Запальничку.
7. Пачка вафельок.

Грошові затрати в Румунії склали-54.95 RON(Румунських лей)що при середньому курсі операції 1 до 6.73, склало приблизно 370 гривень.
Квитки на потяг склали(треба подивитись точніше)- біля 318 гривень(Київ-Рахів; Ізмаїл-Київ)
Витрати на продукти, куплені в Україні, склали 270 гривень. 

Таким чином вся восьмиденна поїздка велосипедом по Румунії - 900-950 гривень.

Яким був мій розпорядок щодня?

Чіткого графіку не мав-жив по відчуттях! Спав, щоб виспатися. Зазвичай, вставав у проміжку від 6-ї, до 8-ї ранку. Спального мішка не брав, спав в утепленій куртці, велотайтсах, бафі, шкарпетках, залізаючи в велочохол, як у бівібаг. Підмерзав лише двічі, на рівнині, коли спустився густий туман.

Готував каву. В шматочок лаваша завертав 2-3 палички сиру, і з'їдав до кави. (У 100 гр. упаковці приблизно 20-24 палички, таким чином, сиру мені вистачило на всі вісім днів)
3 ложки вівсянки заливав кип'ятком, і мав порцію каші.

Виїжджати старався не пізніше 9-ї ранку, хоч особливо не ставив чіткої години.
Зупинявся на відпочинок по відчуттях. Пив воду. Їсти , коли спека, не дуже і хотілося.

Увечері, поставивши намет, готував вечерю-гречану кашу. Нагадаю, що чотири ложки крупи-це повноцінна порція каші. До каші мав завернуту в шматок лаваша одну паличку єгерської. Гречану кашу їв щодня! Інколи добавляв ще щось із списку-супчик, харчо, тощо. НЕ ВАРИВ НІЧОГО! Тільки кип'ятив воду, заливав крупу, чекав 10 хвилин- і їв готову уже кашу. Газ весь не використав! Пакетик каші рисової не з'їв! :) 15 карамельок теж не доїв.

Перед сном варив кисіль. У пачці киселя 2-3 порції, для одного це більш, ніж достатньо. З упаковочки виходила кружка густого, смачного напою. Чому кисіль, а не чай? Кисіль довше гарячий, набагато краще прогріває нутрощі, ситніший. Не так бігаєш вночі.

Це був не бомж-тур, гроші я мав, і кеш, і на картах, можна було бігати в ресторани, проте навіщо?

Що виявилося зайвим у поїздці?

1. Гоу про! З такими акумами, за нею треба возити автогенератор.
2. Велозамок. Не користувався.

Чого не вистачало?
1. В'єтнамок
2. Я б узяв повноцінний bivibag, або укорочений спальний мішок "слонова нога".

Реально подолано 1005 км., набрано реальної висоти 8500 м. за 8 днів.

АБСОЛЮТНО ВСЕ, ІЗ ОПИСАНОГО, ПОМІСТИЛОСЬ В СУМКИ, ЩО НА ДРУГОМУ ФОТО(ВЕЛОСИПЕД)

Велосипедом по Румунії. День 8. Закінчення

Ніч. Темінь. "Запахи" якогось болота. По нічній дорозі виляє поодинокий роверист, бликаючи ліхтариком. Нарешті, в кілометрі від кордону, знаходиться місце під намет, який хутко і ставиться. Доїдається, допивається запас харчів, і спати. Велопробіг Румунією завершується.

Вранці, збираючи речі, чую:
-Добрий день! Старший оп...уп..прикорд...сл...серж Петр...можете показаТЬ свій аусвайс, хто Ви, і шо тут робите?
-О, кажу, а Ви з Житомира, чи Києва?
Він спантеличений.
-Просто,-кажу, я оце "показаТЬ", від вінницького "показаТИ" відрізняю. І даю йому пашпортину.
-Е, ні, каже, пашпорт Ваш, не візьму в руки, розкрийте самі. Показав, прочитав, що я наш, свій, хоч і заспаний.
-Я ж, - кажу, вночі, до хати, а тут темно, хоч в око стрель, ні стовпчика, ні таблички, де я, що я. От і став отут, в траві.


Випив кави, і поїхав в Ізмаїл. 


На виїзді з Рені зарядив дощ, перейшовши в зливу. Куртка тримала добре, а штанців і бахілів я не взяв.  Гарний вітерець остуджував надмірно, ідіоти на дорозі не давали розслабитись. Біля заплави Дунаю зупинився, побрився. Якби не брився, на потяг пустили б без квитка, а так перевіряли.



В Ізмаїлі дощ закінчився, вдалось навіть обсохнути. Купа роверистів з Одеси плескалась поряд в калюжах, омиваючи свої роверки і баули.
Дивно їм, як я у такому форматі, їхав. І стільки часу.
Спав у потязі добре. Найпопулярніші фрази на смартфоні, у потязі, -"Зв'язку немає", "Лише аварійні дзвінки", інколи проскакували Е, та Н+. Які 4G, 5G, про що ви? 3G-це три жопи, від трьох операторів.


А от і Київ!
Привіт ,сину!


Всі частини тут

За день 68.7 км, висота 214 м.

Велосипедом по Румунії. День 7. Степове пекло

Шлях додому. 
Чи не найважча сотня км за всю поїздку. 

Вранці виявилось, що переднє копито тю-тю. Витягнув камеру, замінив, встановив, накачав, зібрав манатки, до коника...копито тю-тю. Що за?.. Вийняв, провірив, травить. Заклеїв самоліпкою, зачекав трохи, поставив, накачав, поїхав. 8-10 км., копито тю-тю(три рази).


Перших 35 км, чотири розбори колеса, чотири сахалай-махалай з камерами. Причина-латку зминало, вона травила. Та все ж я поїхав. І роздивився, що і спав я, і їду по вітровому раю-скрізь фургала вітрових генераторів, вітер дме ще сильніше, ніж учора. 

Інколи він був такої сили, що піднімав велік, відриваючи колеса від землі. Електричні провода гудуть, дерева гне, свист навколо, по дорозі шалено пруть автівки різного калібру. 

Тут я попав спочатку в одну, а потім в ще одну пилову бурю. Секунда, і ти в хмарі бурого пилу, закриваєш бафом лице, закриваєш очі, і чекаєш, поки все минеться. Спина мокра від нервового навантаження. 


Саме тут сталися два приємних випадки з важковаговиками, про які я вже писав у фейсбуці. 
"Ті дороги, в Румунії, по яких я їхав-вузькі, максимум чотири смуги всього. Це, напр., Е558, по якій на веліку наче і не дозволено, хоч знака немає. 
На ній, троє патрульних, кричали мені назустріч, і в спину щось з посмішками.
Інколи мені здавалося, що румунські водії-це вчорашній табір, чи циганські барони, що поміняли брички на мерседеси. На дорогах вони летять із шаленою швидкістю.
Та попри це, майже всі обганяють тебе аж по зустрічній, якщо вона вільна. Навіть на лісовій, глухій дорозі, вмикається поворотник обгону. Часто чуєш позаду коротеньке бі-біп, це сигнал тобі бути обережним. Особливо між двома зустрічними фурами- задній бікає, збавляє швидкість, бо знає, що ударна повітряна хвиля, від зустрічної фури, спочатку штовхне тебе в кермо, в бік кювету, а потім різко кине під машину позаду тебе.
Ти тримаєш кермо, а в метрі від тебе поволі проповзає мастодонт, і ось уже лише аварійкою-блик, блик.
Тобі, велосипедисту. Вибач, я тебе налякав!
Дорога на Галац. Дві смуги. Фури з курами, свиньми, цеглою, жомом. Хто бачив, як возять жом? З кузова тече. На дорозі вітер, 14-15 м., спека під 27. Чую позаду звук гальм, серце стискається, тіло зіщулилось...ПФІУХххх, і кабіна проповзає, а слідом по спині-ляп-ляп-ляп...душ із солодкуватого жому!
Бляяяя!-думаю sghtegnhjgdy...а щоб ти асрався, гад! Гад бликає аварійкою, їде поволі, метрів за триста car lot,з'їзд для авто, він туди. Махає з кабіни рукою-стань.
Стаю, кажу, що не румун і ніхалєри не знаю, крім мульцумеск.
-О, айм соррі фор зе вармшавер, ю окей? Екзаеклі?
Чи я в порядку?
Бляха, що це зараз було?"

"Галац. Ремонт моста, працює дві смуги, пропуск через світлофор. Червоний. В колоні зо два десятки авто різного пошибу, спереду зо чотири фури. Я всіх обійшов, тут бац-зелений, я по педалях, і газу. Хоч би один крикнув "Куда прьош?".
Натомість тихенько 
вся колона за мною по мосту повзе метрів двісті. І знаєш що?
Вони всі бібікали. Тихенько. Я маслаю, а позаду бі-бік, бі-бік. За мостом вже беру вправо, махаю рукою, а передній-фа-фаа! Ех, не було кому зняти все те...
Ну хіба не курви?"


Із зусиллями дотягнув до Галацу, з'їхав на берег річки, щоб розбити табір...розвернувся, і вже майже о двадцятій поїхав в бік України. 

КПП проходив уже поночі, табір розбив о 22-й, за кілометр від нього. На українському пункті погранцовому попросив наповнити фляги водою. 
-Он там, такоє строєніє малєнькоє, ідіть туди, там є кран. 
Фух, я вдома. 

Пробіг за день 135.2 км, набір висоти 401 м.
Трек за день:

Велосипедом по Румунії. День 6. На Схід

Я спустився з гір, попавши у сухе, спекотне становище степової Румунії. На відміну від гірських, рівнинна дорога країни була важка, та вкрай нецікава, вимотувала нервово.

Смужечка асфальту між білою стрічкою розмітки та краєм полотна-сантиметрів 30, далі щебінь, рвані краї, лайно, бур'ян. От по цій смужечці і доводилось балансувати частенько, втримуючи в руках кермо.

Зліва на шаленій швидкості пролітали цигани на бричках, на віслюках, на конях, розмахуючи батогами, сорочками в клітинку, камізельками з хутром-Еге-ге-гей, ромале!!!

Дивитись обабіч не було що. Ледве доплентавши до міста Бузей, та зробивши гак, заїхав на заправку Сокар. Тут я просидів години три, ховаючись від спеки, випивши спочатку еспресо, а потім 2,5 літра кока-коли, під парочку круасанів.

Навколо свистів вітер, піднімаючи хмарки пилу, скрипіла від поривів вітру якась неприкручена залізяка, створюючи ілюзію Дикого Заходу, десь, на просторах Техасу.

Насунувши сомбреро від Exustar на самі очі, розтягнувшись у залізному кріслі, я, ліниво потягуючи колу, спостерігав, як на протилежному боці дороги, бігало курвеня, заробляючи на бутерброд. Інколи вона прибігала на заправку, обсмикуючи поділ, купляла випічку, швидко її ковтала, і знову бігла на дорогу.

За столиком навпроти мене сидів напівсонний, з опущеними віями, під бейсболкою, висохлий гаучо, ліниво смоктав редбул, і довго прицінювався до мого скакуна. За законом жанру, тут мали б появитися The Good, the Bad and the Ugly, дати запотиличника гаучо, за столом, збивши з голови тюбєтєйку, закинути поперек конячого хребта курвеня, вишкіритись у мій бік золотим зубом, посцяти на бензоколонку... і поскакати геть!

Не дочекавшись такого розвитку, я кинув пару песо перед барменом, гаркнувши "Сендвіч...пліз!", скочив на свого Конандоля, і в прерію, шукати місце для сну...
Сендвіч зайшов добре під подвійну порцію супу харчо, який скоріше був кашею.
По дорозі нічого цікавого.


Весь цей час безперервно дув вітер, і лише вранці я побачив, що стою на полі з вітряками.


Пробіг за день 90 км, набір висоти 169м. Рівнина.

Велосипедом по Румунії. День 5. Буштені

Попередні частини-перша, друга, третя, четверта.

У гаю було тепло, затишно, спалося добре.
Вранці в гості надибала пара оленів, зробив спробу дістати їх на камеру. Ближче 50 метрів не підходили.

Виспавшись тут, у гаю, біля річки, та випивши традиційної вже, ранкової кави з сиром, рушив далі.
 По дорозі зустрілось лише одне джерело- 45.728, 25.734

Сьогодні потрібно було перетнути Карпати з півночі на південь, доїхати до міста Плоєшті. Мала бути гарна, гірська сотня км. Більше я не планував на той день.
Після Брашова дорога почала забирати вверх, на хребет. На жаль, чи то я не зняв з паузи трекер, чи сама страва затупила, та 34.5 км., від брашівського Макдональдсу, до Поляни Телулуй, не записалося.
У Брашові надибав МкД, глянув, що у світі робиться. Лайно робиться. Плюнув, поїхав далі.


Гірське місто Буштень-типове альпійське, з безліччю готелей, та іншою інфраструктурою для будь-якого активного відпочинку. Треба буде обов'язково сюди ще повернутись, походити в горах. 
Район класний, скелі, гори, сніг. Тут набрав смачної води. 



На ніч зупинився в акацієвій посадці, на березі замуленої річки-каналу, в якій вільно талапалися видри. 


Поряд бекали десь вівці, лунало румунське гопцадріцагопцаца, та запах акації відправив у такий морфєй, що я очнувся аж вранці. 
Вночі приходила вона...
Ні, не коза. І не вівця.



Пробіг за день 101.3+34.5 не записаних, набір висоти 724 м., + 690 не записаних