Юічіро Міура хоче побити власний рекорд

Юічіро Міура хоче побити власний рекорд.
Другий день на схилах Евереста знаходиться знаменитий японець Юічіро Міура, який 16 травня розпочав своє нове сходження нв найвищу вершину планети. Міура має намір побити свій власний рекорд, зійшовши на вершину 24 травня, у 80-річному віці.
Міура став знаменитим після свого сходження на Еверест і спуск з вершини на лижах у 1970 році, за що пізніще, у 1975, показавши про це свій фільм, був удостоєний "Оскара".

Ну що, є у когось бажання назвати його старим дідом?

Читати статтю повністю

Lyapis Trubetskoy - I Believe / Ляпис Трубецкой - Я верю

Так, невеличка музична пауза!
Виконує Ляпіс Трубецкой.
Я теж вірю!
Насолоджуйтесь!

Читати статтю повністю

Денис Урубко про "війну" на Евересті

Фото звідси:http://en.wikipedia.org

Бійка на Евересті, про яку я писав, зачепила багатьох, породила цілу купу домислів, балачок, суджень, від простих помахувань пальчиком чи мовчанок, до різкого засудження багатьма.

Із тих, хто прямо і відверто розкриває суть конфлікту-Денис Урубко, яскравий і талановитий альпініст.

Шерпы почему-то считают Эверест своей собственностью, забывая, что сами являются частью народа Непала. Эта выдуманная кастовость призвана поднять самооценку, позволяет им свысока смотреть на людей других национальностей, диктовать свои «неписанные» правила. Поэтому, большинству из них глубоко плевать на другие неписанные правила вроде гостеприимства, уважения мастерства, уважение старшего, стремление учиться новому и т.п.

 На жаль, така ситуація виникає не лише на схилах Евересту, таке відношення до "туристо/альпіністо" майже скрізь, де в основі лежать "бабки".
Це у повній мірі стосується не лише гірських районів, згадайте таке ж відношення до багатьох(понаехали тут, панимашь!) у тому ж Криму, де практично мало що робиться для відпочиваючих! Крім парканів вздовж моря, хіба що !
Я не даремно виділив слово майже, тому, що є ще, на щастя, місця, де оте саме бабло, ще не загарбало повністю людський розум.

Все остальное пропитано деньгами. Именно о деньги, как ни парадоксально прозвучит, сломалась группа Моро-Штек-Гриффит.

 На різних форумах звучать заклики зробити шерпам бойкот, перестати їздити у Непал, нехай, мовляв, проживуть трохи без напливу альпіністів/трекерів, менше будуть випендруватись. Не знаю, вихід це, чи ні, але думаю, що без належного осуду всіх, там може мало що змінитись!

Помахають пальчиком черговому шерпа. що зірве зло на неохваченому ними альпіністі чи туристі, відправлять у недільний відпочинок?
А потім, коли все затихне, знову приймуть на роботу?

Хто що думає?

Читати статтю повністю

Бійка на Евересті. Післямова

Сімоне Моро розказує про конфлікт на Евересті.
Моро реєеструє у Непалі свою вертолітну фірму, тож просто не хоче сваритись з владою країни, тим більше, що там зараз при владі серпо- та молотко- залежні.
"У мене немає образи на шерпів", -сказав Моро, я залишаюсь тут, щоб літати на своєму вертольоті.

А ост і інтерв'ю Улі Штека! Розмовляє з ним Біллі Бірлінг, яка теж піднімалась на Еверест, і яка зараз працює у Катманду.
"У мене тут більше ні до кого немає жодної довіри. На цю гору я більше не повернуся ніколи", сказав він.

конфлікт

28 квітня 2013 швейцарський альпініст Улі Штек, його італійський напарник Саймон Моро (Simone Moro) і британський фотограф Джон Гріффіт (Джон Гріффіт) піддалися в таборі номер на висоті лютого 6400 метрів нападу з боку приблизно ста гірських провідників - шерп.

Декількома годинами раніше ця група з трьох осіб проїхала вгору по схилу повз кількох шерп, кріпиться мотузки для учасників комерційних сходжень над табором номер на висоті 3300 метрів 7.

Потім Штек, Моро і Гріффіт повернулися в Базовий табір на висоті 5300 метрів і заявили, що переривають свою експедицію.

Причому Улі можна навіть послухати

Проблема так і залишиласт не вирішеною, її просто зам'яли...поки що!
Чиряк продовжує набирати гній?

Джерело: http://www.swissinfo.ch

Читати статтю повністю

Бійка на схилах Евересту

Сімоне Моро(Simone Moro), 
Улі Штека(Ueli Steck)
 Джонатана Гріффіта(Jonathan Griffith)

Звірячий оскал капіталізму нарешті докотився на Еверест! На його схилах зчинилася натуральна бійка!

Відомих всьому світові альпіністів, Сімоне Моро(Simone Moro), Улі Штека(Ueli Steck) і Джонатана Гріффіта(Jonathan Griffith) 27 квітня побила ціла купа шерп. І товкли вони їх не на вулицях Катманду, а у висотному таборі, товкли цілу годину.

При чому тут звірячий оскал капіталізму? Ні для кого не секрет, що Еверест-гора надзвичайно дорога, щоб зійти на неї потрібно "відстібнути" чималеньку калитку американських гринов Міністерству туризму Непала.
Саме гроші й послужили, скоріш за все, причиною бійки.
Як? Дуже просто!

Ще якийсь десяток років тому була така собі практика сходжень в датском непальском государствє, коли всі команди самі собі провішували перила з мотузок на горі.

Потім одному не місцевому чуваку(американцю, наче) прийшла в голівку мисля, щоб організацією перил займалась якась одна команда, з місцевих висотних несунів(портери, що носять вантажі альпіністських експедицій набираються з народності шерпа), а всі,хто буде проходити по мотузках будуть за це платити.

От! Камінчик у підвалини бійки і був закладений тоді! Нагадаю, що трійця не була комерційною, вони йшли самотужки, не користуючись навішеними перилами. Вони просто переходили через мотузки шерп, переходили дуже жваво і акуратно, тим паче були між собою навіть не зв'язані! Це, певно, й послужило причиною конфлікту-ми тут, панімашь, мотузки чіпляєм, баблоси хочем загрєбать, а ці буржуї самі, без наших перил, на Гору зібрались!
Підлило олії у вогник і те, що хлопці надто жваво йшли. От у шерпів і зіграла ревність, образа та гординя! Як посміли блєднолиці?
Так чи ні все було, може й дізнаємось колись!

Головному мудаку шерпі показалось щось(може у нього від горняшки мізки закипіли!) очі налились кров'ю(горняшка ж!) і він кинувся на хлопів, які оторопіли від такого нахабства. Вони ж цього не чекали! Вони думали мир, дружба, жвачка! А їх нізащо по пиці! Льодорубом!


"Сімоне Моро ухилився від удару ножа, який розпоров рюкзак. Улі Штек попали каменем в обличчя, розбивши рот; а потім вони втрьох (разом з Джонатаном Гриффітом) були побиті без всяких видимих ​​причин".

Сімоне Моро добавив: "Вони сказали нам, що, якщо ми не покинемо Camp2 на протязі години, то сильно про це пошкодуємо".

Моро привіз у Непал власного вертольота, буде працювати пілотом рятівником, а Улі і Джонатан полетять додому, припинивши експедицію.
Ось так! А його по пиці!

Осудив інциндент з непальської сторони Німа Шерпа ( Nima Sherpa), співробітник туристського агенства: Cho-Oyu Trekking (ця група шерп була відповідальна за доставку вантажів і логістику експедицій у своїй компанії): "Той факт, що альпіністи піддалися атаці з боку шерп, дуже сильно може позначитися на іміджі країни і народності шерпа зокрема". 

Смішно все це було би, коли б не було так сумно!
Епоха спокою у Непалі скінчилася? Як ви гадаєте?

Читати статтю повністю

Найвищий у світі велосипед

Найвищий у світі велосипед створили чуваки з Америки. Називається ця диковинка Richie Trimble’s Stoopid Tall bike. Я собі думаю як би на ньому було б їздити нашими дорогами де на кожному кроці висить павутиння з різних дротів, світлофори над самим асфальтом.
Особливо було би класно проїхатись перед якимось ментом з витріщеними очима.
-Прайдьомтє,-сказав би він, перегороджуючи дорогу полосатою паличкою...

Велік висотою 4,5 метра, автора звати Річі Трімбл, і зробив він цю диковинку для щорічного випєндрьожа CicLAvia VII, що проходить щороку у Лос Анжелесі, збираючи цілу купу глядачів. 
Ще пару фоток:

А ось і відео:

А я нагадаю трішки, що у мене залишилось всього пару днів до закінчення конкурсу! Якщо маєте бажання підтримати голосом-буду дужев дячним!

Читати статтю повністю

З днем народження!

То що, козаче, з днем народження!
Дивне відчуття у цей день, зовсім не святкове! Наче стоїш біля якогось паркану, за яким стежка починає звиватися не вверх, а вниз. А ти стоїш, і розумієш, що у тебе і вибору то немає, крім як зробити крок уперед...

Колись, ще маленьким хлопчиком, десь так у році 1975-му жартома рахував, а скільки ж це мені буде у двотисячному, скільки мамі, татові?
Вже пішов тринадцятий рік по тому двотисячному, хлопчик підріс, виріс, навіть встиг полис...ага, зате як збільшилась площа для поцілунків, еге ж!

Багато хто в ці роки робить вже висновки, обертається назад, на прожите і...боїться подивитися вперед, здається, сідає на лавочку з такими самими, плюється насінням, чи ріжеться в доміно...
А я не роблю ще ніяких підсумків! Ще, надіюсь, попереду буде найзахопливіша пригода всього життя- навколосвітня мандрівка!
Ще потрібно конкурс виграти, спонсорів трішки заохотити!

Вже 50. Багато це, чи мало? І скільки б ти не чепурився, скільки б не випирав груди, розумієш, що вже вряд чи у космос полетиш, та й дівчата...е ні, от тут ми іще попручаємось! Он які гарненькі за вікном ходять...

Ну що, Юрасику, з днем народження тебе! Дай Боже тобі наснаги втриматись на плаву і нарешті здійснити задумане!
Душевного тобі спокою і тілесного здоров'я!

І гарного відео на додачу!

Будь здоров!

Читати статтю повністю