Київська велосотка

Вересень місяць, як і все літо, виявився досить насиченим на різні події-це були два виїзди у Грузію, на Казбек, та дві велогонки.
Ще перед відлітом в гори, для сходження на Казбек, оплатив реєстраційний збір Київського веломарафону, гонки для аматорів на 100 кілометрів. І продовжував накручувати відстані.


Потім було чудове сходження на Казбек, про яке я напишу трохи згодом. Розумію, що потрібно по гарячих слідах було це робити, але хай! Трішки емоції вгамувались і можна буде спокійно це описати.
Коли їхав на старт сотки, звісно хвилювався, думав хоч би в сотню когось там попасти. На старті не ліз в гущу народу, а зайняв позицію недалеко від рамки стартової, зліва. Спочатку стартували шосери, потім МТБ.

Перший завал виник через п'ять кілометрів, хтось спробував сьорбнути води з баклажки...результат-добрий десяток гонцов на асфальті, у когось зламана ключика, побиті лікті, коліна...колеса.

Вітер був більш-менш спокійний, їхалось не досить важко, особливо у групі.
Два піт-стопи проскочили, я навіть не помітив їх.

Коли до фінішу залишилось біля двох кілометрів, на тягуну ГАванського мосту я спробував вистрелити з групи у півтора десятка гонщиків. Вдалось!
Ніг не чув коли гнав по Сагайдачного, і перетнув фінішну рамку.
Радість і шок прийшли за хвильку, поскільки організатори зробили електронну систему відліку результатів, на телефон через якийсь час прийшла смс-ка: 
Юрій Заїка Гірські велосипеди: 2:54:51 Загальне місце 29, серед чоловіків 29, у віковій групі-2.

От цього я не очікував зовсім! Сотка зібрала добіса гонщиків, як любителів, так і профі, всього десь біля тисячі людей і такий результат мене дуже вразив і! 
Тим більше це взагалі перша моя гонка!
Нагородження!

0 коментарі:

Дописати коментар