Вчора, під гарним дощиком, їхав свою другу київську сотку. В порівнянні із попередньою, покращив свій результат удвічі, тоді було 2-ге місце у віковій групі, та 29-те у загальному заліку.
Народився я під Житомиром, там пупчик мій, потім жив та працював у багатьох містах, містечках, селах...
Народився я під Житомиром, там пупчик мій, потім жив та працював у багатьох містах, містечках, селах...
Та перші роки життя, аж до призову в армію, були вінницькими, з красивою, подільською вимовою, на дідових яблуках, на чудовій місцевій природі, з мамою на баштані(саме так, у 60-х роках 20 ст.) який був прямо за нашим горОдом, і з татом, у військовій частині.
Там частинка серця...
Тому вчора я їхав за Вінницю.
Дощ валив усю трасу.
Була купа завалів, велика кількість проколів у гінців, великі калюжі, неадекватні часом водії...
В Ірпіні, при виїзді на гірку, скажено прокручується касета, чого вистачає, щоб заметушитись і...відстати...
Наздогнати лідируючу групу вже не вдалось, підібрав "на колесо" ще чотирьох шосерів, але вони протримались парочку кілометрів у моєму темпі, потім відстали.
Загубив термофлягу.
Але соло, в дощ і вітерець, їхати швидко неможливо, тому десь на 50-му км. мене наздогнала змішана, шосейно-мтбшна групка, у яку я встиг вскочити.
"Відпочиваючи" у групі, пропустив відрив чотирьох гінців, рванув було за ними...ага, щас...аякже. Не зміг...
Так до фінішу і їхав уже сам, кілометрів п'ять.
ФІНІШ!Друга Київська сотка(100 км) 2015, була для мене вдалою-1 місце у віковій групі, і 15-те у загальному заліку серед МТБ-шників. Час-2:57:04Наступну може поїду на шосейнику.
Дощ валив усю трасу.
Була купа завалів, велика кількість проколів у гінців, великі калюжі, неадекватні часом водії...
В Ірпіні, при виїзді на гірку, скажено прокручується касета, чого вистачає, щоб заметушитись і...відстати...
Наздогнати лідируючу групу вже не вдалось, підібрав "на колесо" ще чотирьох шосерів, але вони протримались парочку кілометрів у моєму темпі, потім відстали.
Загубив термофлягу.
Але соло, в дощ і вітерець, їхати швидко неможливо, тому десь на 50-му км. мене наздогнала змішана, шосейно-мтбшна групка, у яку я встиг вскочити.
"Відпочиваючи" у групі, пропустив відрив чотирьох гінців, рванув було за ними...ага, щас...аякже. Не зміг...
Так до фінішу і їхав уже сам, кілометрів п'ять.
ФІНІШ!Друга Київська сотка(100 км) 2015, була для мене вдалою-1 місце у віковій групі, і 15-те у загальному заліку серед МТБ-шників. Час-2:57:04Наступну може поїду на шосейнику.
Фото багатьох авторів.
А ось шматок відео під дощем!
4 коментарі:
Юрку, файно ти поїздив! Молодець!
Я старався!
Дякую вам за розділені кілометри від Ірпені до Мрії. Я був на шосейнику з кошиком, можливо пам'ятаєте. У цьому році я не втримався за вами тому тренуватимусь до сотки 2016. Дякую і, сподіваюсь, до зустрічі.
О, а я не бачив комента... :(
Діма, дякую тобі теж! Ти нормально і достойно тримався! Я інколи ледве встигав за тобою!
Ще й земляки, виявляється! Я народився у Пряжеві! :)
Дописати коментар