Чаухи. Перед сходженням на Казбек

Липень подарував насичені дні-Чаухи, сходження на Казбек, блискавка на сідловині, відкачування хлопа від удару нею ж...
А ще, традиційно вже, була Кахетія, вино, і все це в гарній компанії друзів.


Почалось все з масиву Чаухи.
Під'їхали з Ґоґою в Степанцминду, а до Джути завіз вже Валера, навіть легко закинув пару "торбинок" до "Zeta Camping". І пообіцяв приїхати через два дні. 

Коли готувались на виїзд із Тбілісі, згадали, що звечора забули у холодильнику кавун, у морозильнику. Дехто хотів його викинути...ага, зараз! Я тебе викину!

Я забрав його з нами. Казали після першого ж підйому, що то був чи не найсмачніший кавун за останні роки. :) А хотіли викинути...

Над Джутою уже два табори є. Не здивуюсь, коли за пару років під самим масивом буде теж. Хоч там уже стоїть великий намет.

Новий кемп.


До вершин дійшли швидко, за якусь годинку. Сонце сідало, то ж треба було встигнути  при світлі поставити табір.





На галявині було повно люду, стояли грузинські спецпризначенці табором, які тут проходили тренінги на сходженні, була здорова купа азербайджанських альпіністів, які проводили свої збори новачків. 

Зустріли також наших, сумчан, два відділення, на чолі з Федором Мітюхіним, з яким я колись приймав учать у пошуках зниклої команди киян, у 2014 році, на Уллукарі.
Поставили намети. Їжа похідна не всім сподобалась...після міських ресторанів. Але то ж перший день.
Сідало сонце...


0 коментарі:

Дописати коментар