Післясмак сходження

Зранку зібрались, і пішли тихенько вниз.








Часу було вдосталь, вирішили залишитись ще на одну ніч в Степанцминді, а наступного дня їхати в Тбілісі.


Я подзвонив Ґогі, домовились про його приїзд. Віталій і Оленка поїхали в свій Kazbegi Rooms, там у них номер був заброньований, я повернувся в хостел Nini, до Гії, де весь цей час була Оксана.

Потім за нами заїхав мій давній приятель Ото, який в тих краях головний рейнджер, і ми махнули на озеро Ґвелеті.



Мишко не залишився в Степанцминді, а, сівши на свій ровер, чкурнув в бік Гудаурі Ночував він у наметі, на берегах Араґві.

Пригоди на цьому не закінчились! Наступного ранку приїхав Ґога, поки ми всі позбирались і виїхали - вже й обід! Проїхали Сно...авто зупинилось. Ґога каже, що то щось з паливним насосом, треба охолонути.


Зупинялись пару разів. На узбіччі дороги кілометрова черга фур, до російського кордону.


В Кобі, перед підйомом на Хрестовий перевал зупинились черговий раз...подзвонили Валері, в Степанцмінду, попросили, щоб витяг на перевал. Через півгодини пересіли до нього в авто, а Ґоґа помаленько потягнув самотужки.


Наверху розпрощались, і ми, вже не маючи затяжних підйомів уверх, погнали в столицю.

В Гудаурі зупинилсь у Гії Апакідзе, нас нагодували смачним супом.


Ану, вгадайте, хто чим заянятий? :) Спілкуються, давно не бачились!


По дорозі ще пару раз зупинялися, поки нарешті не добралися в свій хостел.

Це був винний тур, а не сходження! Через 20 хвилин ми вже знову бігли в кафе.

Ну а вранці, традиційно для моїх груп-поїздка в Кахетію. В польський "Оазис" заїжджали двічі, по дорозі туди і назад.


Дон Юріо


Дон Віталіо


Коли їдеш в монастир Давид Ґареджа, кілометрів за 30 від міста Саґареджо, розташоване невеличке село Удабно. Вже на виїзді з нього польська пара заснувала маленьке кафе з прохолодними напоями. Холодні напої в пустелі-це була геніальна ідея! Зараз там уже цілий комплекс. навіть є арт-майданчик.

Напевне, і з цієї розвалюхи колись зроблять толк. Вже почали.


Сніг цього року зійшов пізно, тому пустеля, де розташований монастир Давид Ґареджі, рясно зацвіла різноманітним різнотрав'ям! Вся пустеля цвіла!



Тому ми часто зупинялись для фотографування.




Внутрішній двір монастиря Давид Ґареджі



В монастир Удабно, на хребті погодилась піти лише Оксана, але їй було спекотно, важко, тому ми просто пройшли швидко стежкою, і спустились до свого авто.


На годинку заїхали в Сиґнахі, пройшлися по фортечній стіні, звичайно ж не проминули кафе...та потім все ж поїхали в Телаві!



Ночували у мого друга Іллі. Пили вино, їли мцваді(шашлик)
Рідня зібралась!



Місцева знаменитість-тисячолітній платан


Будинки Телаві


Пам'ятник царю Кахетії, Ерекле ІІ (Іраклію) Позаду нього фортечні стіни


Вранці поїхали на дегустацію вин, спеціально для нас. Син Іллі, Гія, зав виробництвом в компанії Vaziani Valley.



Заїхали в колишню столицю Кахетинського царства-Гремі.



І повернулись в Тбілісі, а ще за день вилетіли додому.

Це була неймовірна подорож, і таке ж, незабутнє сходження!

Хочеш? ПОЇХАЛИ!

0 коментарі:

Дописати коментар