Віталій, вийшовши напередодні до місця табору, сів у столовці, підпер голову рукою, хвилину так сидів, і видав:
-Чаю!
-Скільки? :)
-Літру! Ні, дві!
На метео було повно друзів. Я почував себе як вдома.
День був акліматизаційним перед сходженням на Казбек. Насолоджувались.
Мишко кайфував від видів. Він вже ходив зі мною раніше, хоч то і була Говерла.
Мовчали...
Піднялись до церквочки.
Танцювали
Вірний пес був на варті.
А ми повкладалися спати, та сон не приходив...
.jpg)
0 коментарі:
Дописати коментар