Ніч. Темінь. "Запахи" якогось болота. По нічній дорозі виляє поодинокий роверист, бликаючи ліхтариком. Нарешті, в кілометрі від кордону, знаходиться місце під намет, який хутко і ставиться. Доїдається, допивається запас харчів, і спати. Велопробіг Румунією завершується.
Вранці, збираючи речі, чую:
-Добрий день! Старший оп...уп..прикорд...сл...серж Петр...можете показаТЬ свій аусвайс, хто Ви, і шо тут робите?
-О, кажу, а Ви з Житомира, чи Києва?
Він спантеличений.
-Просто,-кажу, я оце "показаТЬ", від вінницького "показаТИ" відрізняю. І даю йому пашпортину.
-Е, ні, каже, пашпорт Ваш, не візьму в руки, розкрийте самі. Показав, прочитав, що я наш, свій, хоч і заспаний.
-Я ж, - кажу, вночі, до хати, а тут темно, хоч в око стрель, ні стовпчика, ні таблички, де я, що я. От і став отут, в траві.
Випив кави, і поїхав в Ізмаїл.
На виїзді з Рені зарядив дощ, перейшовши в зливу. Куртка тримала добре, а штанців і бахілів я не взяв.
Гарний вітерець остуджував надмірно, ідіоти на дорозі не давали розслабитись. Біля заплави Дунаю зупинився, побрився. Якби не брився, на потяг пустили б без квитка, а так перевіряли.
Дивно їм, як я у такому форматі, їхав. І стільки часу.
Спав у потязі добре. Найпопулярніші фрази на смартфоні, у потязі, -"Зв'язку немає", "Лише аварійні дзвінки", інколи проскакували Е, та Н+. Які 4G, 5G, про що ви? 3G-це три жопи, від трьох операторів.
А от і Київ!
Привіт ,сину!
Всі частини тут
За день 68.7 км, висота 214 м.
0 коментарі:
Опублікувати коментар