Перший погляд на рюкзак Талунг 60

Значить, рюкзак Талунг 60, від Fram Equipment.
Тестове завантаження.
Напакував майже всім, що потрібно, хіба що без харчів і газу.
Перші враження.
І роздуми...тепер...

1. Легкий, це основна перевага. 720 грам, кажуть. Сидить НАЧЕ нічого так, але це ще я не танцював з ним ніде, і не ходив.

2.Якщо у вас пояс 85-90(у мене розмір одягу М, пояс-86см), то застібнути поясний ремінь буде проблематично, кінці з пряжки виглядають на пару см. А коли ремінь поверх куртки-хріна з два застібнете, так і буде теліпатися. Може це тільки в моєму таке.
Кінці ременя оплавлені, проте завернуті назовні(йо...пересете!) дрібниця, але неприємно. Добре, що не труси навиворіт.

2. Стяжка, яка має притягувати рюкзак до попереку(спини)-теж, думаю, не найкраще рішення. Кінці пришиті горизонтально, а зусилля при затягуванні-під кутом 45°.

3. Те саме з вантажними лямками, пришитими до дна, зусилля прикладаються в сторону, вивертаючи шов, і на один із кутів приходиться максимум навантаження. Загалом, саме цей вузол(нижній кут рюкзака) мені найбільше не подобається.

В колишніх вцспсовських рюкзаках, які були в альптаборах, в куток дна вшивався підсилений трикутник із стрічкою лямки.

4. Зовнішні стягуючі стрічки клапану довгі, можна сміливо обрізати сантиметрів 25.

5. Вантажна петля на зовнішній стороні. Я двома руками, у важких гортексових рукавицях, з кевларовими долонями, з тінсулейтом, закривши очі, попав з першого разу. Як на мене-вона трішки завелика. Тирчить, як вухо чебурашки. Треба хоч притиснути чимось...

6. Стяжка тубуса зверху. Це не репшнур, і не шнурок. І всередині, десь там, в глибині ходу, він вшитий у шов... це ж тепер, раптом що, треба різати шов.